Публикация о музыкальных произведениях Максима в газете «Виннiцка газета, №79 (2553, 2 жовтня 2009 року)»
Книжка відкриває таємниці Тетяни Яковенко
Перший вірш Тетяни Яковенко був надрукований у 1963 році у газеті "Зірка", яка тоді виходила накладом у мільйон примірників. Юній поетесі тоді було сім років.
Про це можна дізнатися з презентованого Вінницькою обласною універсальною бібліотекою ім. Тимірязєва персонального бібліографічного покажчика "Тендітний всесвіт слова Тетяни Яковенко".
- Хоча це не збірка поезій, але ця книжка дуже важлива для автора. Тут містяться відомості про усі публікації Тетяни Яковенко у періодиці, про книжки та наукові праці поетеси. Ми й надалі продовжуватимемо роботу по систематизації творів наших письменників-земляків, - розповіла директор бібліотеки Наталя Морозова.
Бібліографічний покажчик побачив світ до Міжнародного дня бібліотек. На презентації Тетяну Яковенко привітали її колеги зі Спілки письменників Михайло Каменюк та Валентина Сторожук, з педагогічного університету Ірина Русак, голова громадської організації "Велика рідня” та прозвучали пісні і романси на слова Тетяни Яковенко у виконанні дуету Ольги та Олени Янушкевич.
- Я дуже зворушена цією презентацією. Ми намагалися її зробити мультимедійною. Так деякі фотографії були зроблені у Парижі і вислані моїми друзями через Інтернет, композитор Максим Колесніков із Казахстану спеціально до неї написав музику. Взагалі, бібліотека імені Тимірязєва дуже допомогла нашим письменникам, надавши доступ до Інтернету і сучасних мультимедійних технологій, - сказала Тетяна Яковенко.
- Зараз у світі дуже цікавляться Україною, її політикою, літературою, життям. А Інтернет розширює можливість спілкування між письменниками і літераторами з різних країн, - вважає голова обласного відділення Спілки письменників України Михайло Каменюк.
О музыке Максима на канале новостей Винницкого телевидения. 30 сентября 2009 года, 18:42
Книжка відкриває таємниці Тетяни Яковенко
Перший вірш Тетяни Яковенко був надрукований у 1963 році у газеті "Зірка", яка тоді виходила накладом у мільйон примірників. Юній поетесі тоді було сім років. Про це можна дізнатися з презентованого Вінницькою обласною універсальною бібліотекою ім. Тимірязєва персонального бібліографічного покажчика "Тендітний всесвіт слова Тетяни Яковенко".
- Хоча це не збірка поезій, але ця книжка дуже важлива для автора. Тут містяться відомості про усі публікації Тетяни Яковенко у періодиці, про книжки та наукові праці поетеси. Ми й надалі продовжуватимемо роботу по систематизації творів наших письменників-земляків, - розповіла директор бібліотеки Наталя Морозова.
Бібліографічний покажчик побачив світ до Міжнародного дня бібліотек. На презентації Тетяну Яковенко привітали її колеги зі Спілки письменників Михайло Каменюк та Валентина Сторожук, з педагогічного університету Ірина Русак, голова громадської організації "Велика рідня” та прозвучали пісні і романси на слова Тетяни Яковенко у виконанні дуету Ольги та Олени Янушкевич.
- Я дуже зворушена цією презентацією. Ми намагалися її зробити мультимедійною. Так деякі фотографії були зроблені у Парижі і вислані моїми друзями через Інтернет, композитор Максим Колесніков із Казахстану спеціально до неї написав музику.
Взагалі, бібліотека імені Тимірязєва дуже допомогла нашим письменникам, надавши доступ до Інтернету і сучасних мультимедійних технологій, - сказала Тетяна Яковенко.
- Зараз у світі дуже цікавляться Україною, її політикою, літературою, життям. А Інтернет розширює можливість спілкування між письменниками і літераторами з різних країн, - вважає голова обласного відділення Спілки письменників України Михайло Каменюк.
Винница Павло ГОРБАНСЬКИЙ
Книжка відкриває таємниці Тетяни Яковенко http://20minut.ua/print/158856
20 тонн звуков и нот
В мире существует немало профессий, которые можно назвать, по крайней мере, необычными. Профессия настройщика музыкальных инструментов сегодня на грани вымирания, что лишь подчеркивает ее уникальность. В Уральске их, пожалуй, можно по пальцам пересчитать. О том, куда уходят настройщики, и о некоторых тонкостях этой профессии - в нашей статье.
Днем с огнем не сыщешь
Профессия настройщика фортепиано в наше время не редкая, а очень редкая, а порой и просто недоступная. Исчезновение музыкальных фабрик и крупных ремонтных мастерских привело к тому, что практика подготовки специалистов в области фортепианостроения и сервисного обслуживания практически исчезла. В результате новых пианино ничтожно мало, цены на инструменты невероятно высокие, а качество старых практически не соответствует общепринятому стандарту. Получается, что далеко не во всех школах инструменты идеально настроены, да и родители приглашают настройщика домой не так часто, как необходимо.
- Квалифицированный настройщик чрезвычайно редкий специалист, - говорит директор музыкальной школы №1 Сергей Погодин. - У нас на весь город их не больше трех человек. Старики уходят, молодые на эту работу не идут. Но такая ситуация характерна не только для нас, это общее положение вещей на всем постсоветском пространстве. У нас нет такой профессии, как настройщик фортепиано. В типовых штатах музыкальных школ прописано «настройщик-ремонтировщик музыкальных инструментов». Естественно, что нагрузка очень большая, а зарплата нет. Что касается уровня наших музыкальных инструментов, то он давно уже не соответствует надлежащему. Но это естественный процесс.
Новое фортепиано сегодня стоит десятки тысяч долларов, понятное дело, что деньги огромные. Но прогресс не стоит на месте, и в настоящее время на смену старым механическим музыкальным инструментам приходят электронные, которые и по цене доступнее и не требуют настройщика.
Техника и искусство
Процесс настройки музыкального инструмента и в частности пианино неквалифицированным трудом назвать трудно! У фортепиано более 80 клавиш, которые с помощью сложной механики заставляют звучать более 200 струн! Устройство ничуть не проще, чем у автомобиля. А если учесть, что для грамотной настройки и регулировки фортепиано требуется комплект из 23-х инструментов стоимостью около 1 тыс. долларов, то процесс еще и затратный.
- Настройка фортепиано является необходимым атрибутом обучения музыке, - рассказывает настройщик Максим Колесников. - Правильно звучащее пианино - это залог успеха ансамблевой и хоровой музыки. Настройка - дело очень ответственное и не терпящее суеты. Это не только техническая операция, по «натягиванию струн», а скорее искусство. Настройщик своим трудом заставляет инструмент «запеть». И, если музыкант отмечает этот факт - настройщик со своей задачей справился.
- Что самое главное в вашей профессии?
- Умение слышать. Слух настройщика специфичен. Простое механическое пианино имеет 3 тысячи деталей, причем от сопряжения всех узлов зависит звучание. Малейшие отклонения и неточности и игра музыканта теряет свою выразительность. Если настройщик хотя бы элементарно не владеет игрой на фортепиано, он никогда не поймет, что требуется музыканту.
- Сколько раз нужно проводить настройку пианино?
- По правилам не менее 4 раз в год. Это связано, во-первых, со сменой времен года и, соответственно, с наличием или отсутствием в помещении отопления, уровнем влажности и т.д. А во-вторых, с проседанием всех материалов, потому что в фортепиано возникает огромное напряжение. Например, суммарное напряжение струн в рояле достигает 20 тонн. Эти 20 тонн должны распределиться по конструкции равномерно и образовать обратное давление. Недаром говорят, что настройка пианино, равноценна разгрузке 20 тонного контейнера.
- А сколько времени занимает настройка?
- Если это первоначальная настройка, то на нее уходит около четырех часов. Это, когда настройщик первый раз увидел инструмент, который до этого неизвестно кто настраивал и неизвестно как эксплуатировал. Ну, а второй раз уже проще. Если же инструменту необходима чистка, то это может занять пару рабочих дней.
- От чего приходится очищать инструмент?
- От пыли и моли, прежде всего. Нередки случаи, когда инструмент находится последнее время в активной эксплуатации, а состояние его, в смысле пыли и других загрязнений, просто ужасное. Это обусловлено тем, что перед его приобретением, оно хранилось длительное время в плохих условиях. К примеру, был в моей практике случай, когда в одной семье, куда меня пригласили настроить инструмент, девочка страдала тяжелой формой аллергии. Врачи определили наиболее вероятный аллерген - домашние мыши. Производя настройку пианино, кстати, весьма и весьма неплохой инструмент, под клавиатурой я обнаружил мышиное гнездо. Все встало на свои места, болезнь девочки возникла сразу после приобретения пианино, бывшего в употреблении и неизвестно как хранящегося до этого. Ежегодно я настраиваю это пианино, тяжелейшая болезнь девочки даже на удивление врачей и к большому удовлетворению родителей прошла сразу же после настройки.
- Что вы посоветуете нашим читателям - владельцам пианино или рояля?
- Если на пианино занимается ваш ребенок, то, прежде всего, вам нужно понять, что пианино должно быть настроено хотя бы на «хорошо», но ни в коем случае не хуже. Я нередко был свидетелем множества случаев, когда дети были вынуждены заниматься на очень расстроенном пианино до тех пор, пока не начинали западать клавиши. В таких случаях после настройки я честно говорил родителям о том, что их дети - просто герои и великие труженики, если заставляли себя заниматься на таком инструменте. Вы отдали своего ребенка в музыкальную школу для того, чтобы он занимался делом - вместо того, чтобы слонялся от безделья. Но такая «простая» вещь, как расстроенное пианино, может напрочь отбить у ребенка охоту заниматься, а вы будете думать - почему?
Людмила Русланова
ScoolByLife.ru
Скільки коштує настройка піаніно? Або за що ми платимо гроші
Стаття адресована, насамперед, для обивателя, простої людини, прямо або побічно пов'язаного з таким поняттям як «піаніно». Професіонали ремонтники, налагоджувальники-ремонтник, «тюнера від Бога», нехай побережуть свій дорогоцінний час і нерви, нема чого нового я їм не розповім. Все про що буде сказано далі, вони дуже добре знають, але втрата клієнта не дозволяє їм навіть заїкнутися про реальний стан речей, пов'язаних з налаштуванням і ремонтно-відновлювальної практикою фортепіано. Визнати те, про що буде сказано, означає розписатися у теоретичній короткозорості і втрачені можливості власного самоосвіти, порушити корпоративну етику. Катастрофічно погіршується освітній рівень на пострадянському просторі, в тому числі і в музичному світі, останніх двох десятиліть, дає мені деяке право розставити деякі крапки над i в даному питанні. Однак я не вважаю повною мірою можливим, брати на себе відповідальність у непогрішності тих істин, які викладу, і вже тим більше бути арбітром для всіх помиляються в цьому непростому питанні.
За довгі роки практики з обслуговування та налаштування фортепіано, і, особливо в останні 2-3 роки, у мене склалося стійке уявлення, що настройка (теперація) звуків, процес не тільки складний, як для професіоналів практиків, так і, на жаль, мало вивчений для широкої громадськості. У зв'язку з цим, вважаю, що було б правильно і корисно викласти свої, можливо суб'єктивні, пізнання з цього питання на загальний розгляд і подальшу конструктивну критику. Головною метою моїх роздумів, смію сподіватися, стане повне уявлення про принципи і можливостях темперации інструменту для непідготовлених, але вимушених купувати, а далі обслуговувати піаніно, батьків їхніх дітях, а також усіх людей доброї волі, які бажають розширити своє уявлення про налаштування та можливостях фортепіано.
Так, як було сказано раніше, що викладати свої думки для людей, здебільшого, непідготовлених, що мають невиразні уявлення про предмет, то і термінологія, я спробую це зробити, буде життєва.
Дуже часто доводиться чути подібні питання від клієнтів і просто обивателів, необізнаних у даному питанні. Справа в тому, що дійсно, простому, недосвідченому людині в тонкощах музичного мистецтва часом, дуже складно розібратися і знайти оптимальне рішення проблеми. Музиканти, які мають вдома піаніно, мають деякий досвід спілкування з настроювачем і приблизно можуть охарактеризувати свої вимоги до обслуговування свого інструменту. Так, запрошуючи майстра для налаштування або невеликого планового ремонту піаніно, вони можуть оцінити динамку позитивних змін технічної складової, здійснених заходів, відчути правильність звучання деяких до цього фальшиво звучать клавіш. Для музикантів професіоналів не складе великих труднощів виявити будь-які невідповідності з приводу ладу інструменту і в рекомендаційно-настійно тоні заявити претензії вже до налаштованому інструменту. Оцінити внесок у вирішенні їхніх проблем з ладом клієнт зможе, порівнявши з попереднім відвідуванням майстра. Безумовно, їх оцінка буде частково суб'єктивна і не завжди позитивна, якщо всерйоз враховувати людські можливості налагоджувальника і не тільки. Але що робити людині, технічно неосвіченому, що має невеликі пізнання з предмету «музика», поставленому в жорсткі умови, я б навіть сказав примусово-виконавчі, у разі появи в його житлі піаніно ?! Ось для цієї категорії громадян я і спробую викласти мої думки з цього питання.
І так, почну по порядку. Всіх хвилює не вартісне вираження послуги, а швидше її відповідність тим технічним вимогам, які повинні виконуватися чи не бути такими. А, саме, як працює моє піаніно, після відвідування налагоджувальника? Ту чи суму винагороди я віддав настройщик, що не переплатив чи за його послуги? І, ось тут і «відкривається головна таємниця», що піаніно навіть теоретично не може бути правильно налаштованим на тривалий період часу, скажімо, на рік, не дивлячись на досвід налагоджувальника-ремонтник, його регалії і послужний список. Що ж виходить, що ВСІ настроювачі піаніно свідомо вводять клієнта в оману, переслідуючи одну єдину мету - збагатитися за Ваш рахунок? З одного боку це дійсно так, але все ж необхідно розставити правильно акценти в даному питанні.
Так, що ж я маю на увазі, звинувачуючи армію настройщиків в явному обмані клієнта? Давайте розглядати питання з точки зору моралі. Хто такий середньостатистичний настроювач піаніно, на колишній території СРСР, який його, якщо так можна висловитися портрет? Це, як правило, чоловік за 45, музикант-невдаха, змушений займатися нелюбою, немодним нині ремеслом, часто зловживає алкоголем, так як крім нот, він як правило, нічого не знає, а музика за великим рахунком незатребуваності, платити за неї ніхто не збирається, от і доводиться, проклинаючи долю, «розводити на Бабаки» довірливих громадян. Професія налагоджувальника важка, як з моральної точки зору, часто доводитися догоджати і нахвалювати піаніно, яке, по суті, давним-давно є мотлохом, так і з фізичної - доводитися крутити колки, а це вимагає деякої сили. До того ж, якщо так можна висловитися «тиснуть з усіх боків, невідомо звідки звалилися конурента», «відбиваючи потенційних жертв».
Розлючений і невлаштований в сучасних реаліях життя, настроювач змушений набирати побільше замовлень, що б хоч, як то вижити. Прийшовши до Вас на замовлення, він нервово поглядає на годинник, шкодуючи, що піаніно ні як не хоче налаштовуватися, а його ще чекає пара-трійка викликів, в різних кінцях міста. Так у чому ж причина такого ставлення до свого ремесла величезної армії настройщиків? Вона банальна, клієнт не знає, що являє собою його власне піаніно, а настроювач НІКОЛИ навіть не обмовиться про непридатність Вашого піаніно до обслуговування. Для того щоб не бути голослівним, звинувачуючи всіх настройщиків в неохайності, здатних лише до виманювання з Вас грошей, давайте проаналізуємо приблизну схему роботи майстра. І так, як і всі незнайомі, з проблемою настройки-ремонту піаніно, спробуємо встановити, як Ви знаходите майстра і відповідно він Вас.
За що ми платимо гроші, запрошуючи додому налагоджувальника? Як, за налаштування, безумовно, скажіть Ви, а за що ж ще? Так, що ж розуміти під терміном «налаштування піаніно»? Для клієнтів, особливо непідготовлених і нерозбещених в вишукуваннях та таємниці «близько музичного світу», думаю, що це вкладається в поняття «будь-яке позитивне зміна в звучанні інструменту». І, це дійсно, почасти правильно, так як грати на дурно звучному інструменті не тільки шкідливо для оточуючих, але і втомлює важко для самого виконавця. Наше вухо влаштовано так чином, що за рідкісним винятком, його «дратує неправильний звук». Ось тут то і спрацьовує головна, як тепер модно говорити «фішка налагоджувальника», зробити все гранично швидко, злупити гроші і ретируватися. На жаль, це найбільш поширений метод роботи налагоджувальника. Що Ви можете пред'явити, такому м'яко сказати, ділку від музики, та нічого. Навіть, якщо через нетривалий час після подібної настройки, запросіть до себе додому знайомого музиканта-професіонала, і той у свою чергу засвідчить погана якість настроювальних робіт, Ви рівним рахунком нічого не доведете.
Це пов'язано не тільки з особистістю горе-налагоджувальника, який свідомо ввів Вас в оману, переконуючи, що «тільки йому, єдиному професіоналові у місті підвладне налаштувати Ваше піаніно». Звичайно, Ви вправі викликати майстра повторно, вимагаючи усунути неточності у звучанні, але той в свою чергу потребують додаткової оплати, пояснюючи це «ексклюзивністю Вашого незвичайного, чудно звучить інструменту», просторікуючи про складну роботу, виконану з даними піаніно. Насилу віриться, що питання з ладом вирішиться позитивно. Головна причина полягає в тому, що «налаштування піаніно» - категорія суб'єктивна, що залежить безпосередньо від безлічі суб'єктивних і об'єктивних факторів. Цим протиріччям завжди користуються недобросовісні майстра.
Критерієм оцінки поняття «настройка піаніно» є сукупність технічного стану Вашого піаніно, кваліфікація налагоджувальника, його теоретичні знання та можливість їх повноцінного застосування на практиці, Ваші власні переваги темперации і безліч ще більш незначних моментів, що впливають на якість виконання настроювальних робіт. Таким чином, можна констатувати, що вимагати якість виконуваних послуг можливо тільки у випадку, коли клієнт розуміє хоч щось про предмет «налаштування піаніно».
Далі я спробую розвіяти основні міфи про налаштування піаніно і, все що з цим пов'язано. Основою моїх умовиводів з даного питання стала можливість власних об'єктивних фізичних експериментів зі звуками фортепіано і встановлення причинно-наслідкових зв'язків у питанні темперации. Подібні дослідження стали можливими завдяки новим комп'ютерним технологіям, а саме зі створенням цифрового тюнера (digital tuner). Іншими словами, кажучи простіше, встановити, що є звук фортепіано, як його знайти і від якої відправної точки починати темперації. Налаштування піаніно не повинна стати якийсь чудодійною операцією з розподілу звуків відповідно їх класичної звуковисотної організації посредствам обертання кілків з подальшою їх фіксації. Дійсно дуже непросто розподілити спочатку одну з октав на 12, прийнятих в європейської класичної традиції, рівних часток. А, потім поширити цю темперації на 88 клавіш фортепіано. Завдання даної статті не розглядати правильність і послідовність такої операції. Спробувати роз'яснити людям деякі сформовані упередження з приводу особливого дару налагоджувальника, розтиражованого нині подібно модним екстрасенсам або чаклунів. Дати об'єктивну оцінку роботи налагоджувальника, що він дійсно робить, а що лише проголошує, користуючись незнанням простих людей.
Будь-яка, навіть виконана «супер і профі» настроювачем темперація, швидше категорія філософська, ніж об'єктивно-реальна з точки зору законів фізики і ось чому. Звук фортепіано (звичайного акустичного інструменту) виникає в результаті зовнішньої дії (удару молоточка) по струні. Струна являє собою глухо затисненого балку, в результаті такого зовнішнього впливу змушена, відхиляться за певною амплітуді руху, створюючи звукову хвилю. Тобто коливання, яке наше вухо здатне розрізняти як музичний звук. Звуків при цьому коливанні виникає безліч, але нам цікавий, в контексті нашого дослідження, так званий основний тон, а не його гармоніки. Далі мова завжди буде йти про це основному тоні (звуці). При виникненні звуку, ми його вимірюємо, для зручності, нехай це звук ля - першої октави з частотою коливання в 440 Гц. Операція виконується за допомогою будь-якого цифрового тюнера. На екрані дисплея з особливою точністю з'являється латинська «А», таким чином дана струна відхилилася вправо-вліво 440 разів за одну секунду. Начебто маємо точно звучний звук ля-першої октави. Але досить нам збільшити або зменшити силу удару молоточка по струні, показання нашого камертона незначно, але зміняться. Виявляється, існує пряма залежність висоти, певної ноти від сили звуку. При «Форт» і «піано» чуються умовно «різні звуки». Але це скоріше умовність, з якою ми можемо і повинні миритися, так як це пов'язано з звукодобуванням повсюдно і на будь-яких інструментах і не всяке «вухо» їх чує. Однак це частковість, яка об'єктивно доводить непросту технологію природи музичного звуку.
Основна ж трагедія виконавця в тому, що неможливо на довгий термін забезпечити точної фіксації необхідного звуку через недосконалість конструкції фортепіано. З часів винаходу фортепіано, в плані конструкції воно зазнало лише деякі кількісні зміни, а фіксація струни забезпечується до теперішнього часу тільки силою тертя в посадковому місці кілочка, яке, в процесі численних налаштувань, постійно разупрочняется. Навіть примітивний, але більш прогресивний, черв'ячний балалаєчний механізм не знайшов застосування в класичному фортепіаностроеніі, а прихильники такого вдосконалення піддаються «гонінням» з боку еліти настройщиків, «переживають», що вони згодом можуть залишитися без роботи.
Таким чином, піаніст більшу частину своїх занять проводить на «умовно темперированном» інструменті. Щоб не бути голослівним я нерідко, останнім часом, застосовую метод тестування звуків. Так от, результати, на жаль, плачевні, так як розбіжності в ладі дуже значні. У деяких випадках звуки після недавньої настройки не тільки занижуються, а й виявляються деякі звучать вище необхідного стандарту. І, причина не стільки в непрофесіоналізмі попереднього налагоджувальника, відсутності для перевірки в такій важливій справі цифрового камертона, більшою мірою спрацьовує фактор недосконалості фіксації струни.
Слід сказати, що струни натягнуті на металеву (чавунну раму) дозволяють собі засмучуватися. При цьому невідповідність ладу стають найбільш відчутними, наприклад, якщо струна ля-першої залишилася і не засмутилася, а поруч сі-бемоль значно занижений. У теорії виходить, що оплата послуг налагоджувальника клієнтом здійснюється, лише за уявну, умовну і найголовніше, нетривалу за часом фіксацію звуку.
Проте однієї констатації факту нетримання ладу нам мало. Нас більше цікавить причина його усунення. Як було сказано раніше, фіксація певних звуків з необхідною за стандартом висотою недовговічне. Можна констатувати наступне, що конструкція фортепіано вимагає не тільки періодичної фіксації неправильно звучать звуків, але і їх детальної перевірки за допомогою цифрового тюнера. Виявлення швидкого розбіжності в ладі, наприклад, лад «поплив» через місяць, змушує клієнта-власника піаніно шукати вихід зі сформованої ситуації. Розумним рішенням було б вважати лад свого інструменту «умовно темперованим». Що під цим слід розуміти? «Так, я визнаю, що більшість звуків мого фортепіано звучить, не співпадає з точним показанням тюнера, які я особисто виявив в результаті тестування, але мої звукові відчуття дозволяють миритися з таким станом речей. При цьому я збираю кошти для майбутньої налаштування мого фортепіано ».
Кардинальне рішення - купити цифрове піаніно, лад якого на всі 100% буде завжди темперованим. Таке піаніно немає необхідності тестувати на точність темперации. Звукова карта такого «сурогатного брата піаніно» вивірена настільки точно, що не одна «псевдотеорія» про геніальних Настроювач не витримує ніякої критики, що, мовляв, існує різниця в ладі і звичайне піаніно звучить по іншому і, відповідно, налаштовуватися повинно по биениям, цифровий тюнер, зі слів тих же професіоналів непридатний для здійснення якісної настройки, різні звукові сектора інструменту не вловлюють в повному обсязі всіх обертонів та інше. У «провину» цифровому тюнеру за його похибки ставитися навіть матеріали, з яких виготовлено той чи інший інструмент, а також середовище, в якому здійснюються подібні вимірювання.
Все це домисли не мають нічого спільного з наукою акустика. Всі подібні, якщо можна так висловитися «похибки» успішно вирішені при створенні цифрового тюнера. МИДИ технології більше 30 років витісняють і треба сказати вельми впевнено і успішно аналогове акустичне обладнання, «цифра», якщо так можна висловитися вихолощує звук на всіх рівнях. Поступово виникає нова естетика звуку і оточуючого нас світу. Не всім людям подібна революція до вподоби. Але, як сказав хтось із поетів: «Часи не вибирають, у них живуть і вмирають».
Цифрове фортепіано відкриває нові можливості в розумінні, а далі, як наслідок прилучення основної маси населення, до правильного темперований звуку. Вважаю неправильною і позбавленою здорового глузду точку зору про те, що існує різний підхід в темперации звичайного і цифрового піаніно. Підуть, в недалекому майбутньому, брехливі «рассусоліванія» настройщиків-ремонтіроващіков з форуму «Класика» про особливості настройки, завищених квартах і занижених Квінт на догоду правильної темперации. Так званих особливостей налаштування просто немає, тому, що найдешевший і простий цифровий тюнер виявить не один десяток помилок при налаштуванні, виконаний настроювачем професіоналом. Подібні псевдотеорія про звук можна було б «елозіть» в середньовічній Європі. Налаштування технічних характеристик цифрового тюнера перевершують і не дають збою на відміну людського, далеко не досконалого, вуха навіть самого «той, хто слухає» налагоджувальника. З упевненістю можу сказати, що тюнер для налаштування піаніно незамінна корисна річ, яка не тільки збільшує працездатність майстра і робить його дії більш скоординованими, тим самим, сприяючи меншою силового навантаження як самого налагоджувальника в процесі фіксації кілочка, так і створює більш щадний режим для посадкових місць кілочка Вашого інструменту. У нашому випадку тюнер є вимірювальним приладом не стільки для майстра, запрошеного для темперации Вашого піаніно, а скоріше еталоном виконаних ним робіт. Показання тюнера - головний аргумент клієнта, який має право вимагати якість, де його немає. Такі вимоги не завищена оцінка вимог клієнта, заснована на його суб'єктивних звукових перевагах - це та шкала вимірювань звуку, з якою важко посперечатися.
Наведу нижче приклад, непростого підходу до використання цифрового тюнера професіоналами з форуму «Класика». Далі цитую без купюр.
Розділ «Фортепіанний тюнер»
Повідомлення від Korgik
Чому досі оркестранти по слуху налаштовуються ??? Даєш тюнерную настройку!
Оркестранти вже теж налаштовують по тюнеру. Майже повсюдно.
KLIZMA
Постійний учасник форум «Класика»
Був у мене випадок в минулому році, так от через цей випадок я багато передумав, а випадок ось який. Перед репетицією одного оркестру на відкритому майданчику мені було велено налаштувати піаніно на 441. Світило жаркий літній грецьке сонце, в повітрі висіла полуденна тиша, і, незважаючи на те, що я був під великим парасолькою разом з піаніно, комфорту було мало. Обливаючись потом, я його налаштував в 441. Була репетиція, всі були задоволені. Потім пішли на сієсту. Після 7 години вечора мені треба було поправити піаніно, тому як воно все одно б попливло, температура стала знижуватися під вечір. Я не подивився рівень ладу, а просто підправив його. Прийшла гітаристка, тицьнула в «ля» свій мерзенний палець і порівняла з тюнером: було вже 440. Вона почала кричати на мене, що не зможе так низько /! / Грати, і ваще, ми тут все- дилетанти і т.д. Я- до головного, так мовляв і так, наїзди. А він мені у відповідь: за контрактом повинно бути в 441, от і крутись як хочеш. Концерт- в 10 вечора, там температура ще повинна впасти, відпочиваючі галасують, шум-гам від готельного комплексу якраз в цей час, а мені що робити? Я їм просто сказав, що зроблю ще одну настройку, але перед самим концертом. І ось, вже зібрався народ, а я долблю рояль під шум публіки. Без чверті 10 все було готово. Гітаристка вже стала ласкавіше дивитися на мене. Але нервів мені це коштувало багато.
Тепер я маю з собою електронну прогу, і дуже швидко все підправляти. Підходять, перевіряють тюнером, і мовчки відходять.
Хочемо ми, чи не хочемо, але майбутні покоління майстрів будуть так-же використовувати ці програми для налаштування, як зараз використовують настроювальний ключ. Переконаний!
Тут слід також додати, що якби цифрові піаніно, яке має у своїй основі МІДІ, не відповідали однією з основних характеристик звуку, а саме правильної темперацією, то, швидше за все не мали б ежегоднорастущіх продажів і розповсюдження по всьому світу, визнанню музикантів професіоналів. Люди не стали б платити великих грошей, а на даний момент вони стоять поки ще відносно дорого, щодо своїх аналогових побратимів.
Я не закликаю повсюдно і скоропалительно відмовлятися від звичайних інструментів, замінюючи їх на цифрові, не оголошуючи «Хрестового походу» всьому світу настройщиків-ремонтник, лише закликаю громадян до усвідомленого вибору в питаннях темперации. Не дайте ввести себе в оману, платите гроші тільки за дійсно налаштований інструмент, хоча, як я раніше писав, слід дуже скептично ставитися до поняття «добре налаштоване піаніно». Якщо немає можливості в придбанні цифрового піаніно, то купити тюнер і час від часу звіряйтеся з його показаннями, тестуючи своє піаніно.
Підводячи підсумок всьому вищесказаному, слід констатувати, по-перше механізм фортепіано вимагає постійної настройки, так як не здатний надовго забезпечити стабільність ладу. З цього випливає, що настроювач повинен приходити до Вас часто, що в свою чергу вимагає значних матеріальних витрат, в іншому випадку, ігноруючи викликати майстра - Ви граєте на умовно темперований стрій. По-друге. Настроювач, такий же жива людина і може робити помилки під час процесу налаштування.
Наприклад, Ви придбали дитині інструмент або піаніно дісталося Вам у спадок, треба якось його налаштувати. Куди звернутися, безумовно, до професіоналів, майстрам своєї справи. Та от біда, у Вашій музичній школі, куди вступив син, вже більше 5 років налагоджувальника музичних інструментів немає в штатному розкладі і Вас це не зупиняє, а як же шкільні інструменти, що їх ніхто не обслуговує? Напевно, школа запрошує приходить налагоджувальника, наївно вважаєте Ви, але це не так. Музичні інструменти у Вашій школі, і в більшості таких же середньо спеціальних закладів культури, з часів перебудови ніхто не налаштовував і не збирається ремонтувати в найближчі роки і причина не тільки в загальній розрусі системи шкільної освіти і відсутність майстрів, а й в банальній корупції, змові педагогічного колективу.
Як правило, директор або завуч, на словах всією душею вболіває за настройку, поки справа не доходить до оплати роботи налагоджувальника. Тут і виникає величезне поле для корупції. По-перше, навіщо платити, коли можна не платити? Є можливість «домовитися про налаштування з людиною, що має ліцензію на подібну практику». Вважаю, що мають випадки бути, коли і сам настроювач-ремонтник, що говоритися «вживу» не був в стінах цієї школи, все, що від нього було потрібно, так це розписатися у графах документів, та покласти «свою частку» від афери в кишеню . Хто з батьків та учнів в сучасному суспільстві здатний «вивести на чисту воду» чиновників-корупціонерів в особі адміністрації школи, собі дорожче буде. Причому, як простий батько зможе звинувачувати адміністрацію навчального закладу, що піаніно не підготовлені до навчального процесу, не відповідає покладеним на інструмент необхідним технічним вимогам. Проблема з приводу поганого парку музичних інструментів та їх неналежного обслуговування, в першу чергу покладена безпосередньо на адміністрацію навчального закладу. Але, частіше адміністрація замовчує той факт, що школа не повинна функціонувати через відсутність належного технічного обслуговування музичних інструментів. Педагоги ще більш залежні від адміністрації в ситуації порочної практики. Кому прийде в голову ідея кричати на весь голос, що «Наші піаніно давно не грають! SOS! ». Завуч позбавить годин і преміальних, і всякого роду привілеїв, звідси висновок: треба мовчати. Новоприбулою гвардії молодих піаністів та їх батьків, і зовсім краще нічого про це не знати, і до пори до часу не здогадуватися, куди вони потрапили. Але залишимо в спокої музичну школу з усіма її «підводними течіями і рифами», зараз Ваша першочергова задача налаштувати власне піаніно, у «себе коханих» вдома!
Кілька порад, які допоможуть зрозуміти, як вести себе з запрошеним в будинок настроювачем піаніно. Що вимагати і за що платити.
Якщо вже Вам випав хрест налаштувати піаніно, необхідно чітко і з упевненістю встановити для себе, які безпосередні завдання після налаштування піаніно Ви будете вирішувати на інструменті. Коль скоро після відвідування майстром у Вас виникнуть проблеми, то, як Ви будете їх грамотно вирішувати. Перше, що повинно зупинити від запрошення майстра в будинок - це заява, «що, мовляв, завтра я не можу, а ось в суботу з 11 до 12, я весь у Вашому розпорядженні». Подібні заяви повинні наштовхнути на думку, майстер не бачачи і не знаючи піаніно з особливою категоричністю, а найстрашніше з упевненістю Гуру «налагодить» ВСЕ за годину, аби була готова оплата 2000р. Якщо ж на тому кінці трубки, Вас уважно вислуховують і не переривають, задають навідні питання, жваво цікавляться про цілі і завдання, висловлюють деякі сумніви про доцільність налаштування Вашої «Білорусі», найімовірніше, що на дроті з Вам |
